|
Daewoo Nubira
Доброго всім часі доби!
Вирішив від написати відгук про володіння цим представником корейського автопрома.
Машина була придбана на засоби від продаж по запчастинах попереднього аVтомобиля (SAAB 9000), що потонули в підземному гаражі під годину сильного дощу, що пройшов у Москві наприкінці серпня 2000 долі й справжній потоп, що викликав, у нашім ГСК (тоді потонуло більше 200 машин). На руках було 11000 вічнозелених і більше витрачати не хотілося. А машину хотілося іномарку, бажано нову.
Правда між утопленням СААБа й покупкою Нубиры як засіб пересування була придбана 12-ая модель ВАЗа, алі від її залишилося негативне враження, у силу її великий ломучести (так простять міні прихильники російського автопрома).
Як мені потім пояснили в службі по зв'язках із громадськістю (типі того) АвтоВАЗа, я придбав машину з найперших товарних партій, а смороду (перші партії), як правило, збираються по їхній термінології практично "на коліні", так що нічого чудового.
Таким чином, продавши 12-ку (плюс СААБ по запчастинах), я відправився на пошуки нового аVтомобиля. Хто пам'ятає цей година - тоді на іномарки від 10 до 15 кіло вбитих єнотів були колосальні черги. Зрозумівши, що мені не світить взяти щось нове почав шукати в б/у. Але нічого особливо не перебувало, а пішки ходити вже порядком поднадоело. І отут я випадково наткнувся в якімсь автожурнале на рекламу - 3-х літні корейські авто з Європи без пробігу
. Приїхавши в салон, я переконався в тім, що машини дійсно нові. Пролазив під машиною й усередині зробив висновок - в объяве була написана правда (кузов, салон, двигун - усе було начебто вчора з конвеєра).
Крім того, на 3-х літню машину давалася гарантія на 1 рік. Це стало останнім аргументом на користь покупки цієї Нубиры. Просили за неї 10500 у.е., так що й по цих параметрах я укладався в шуканий результат. Вніс заставу в розмірі 100 у.е. і наступного дня під'їхав із приятелем-бляхарем (він привіз із собою прилад якийсь хитрий, щоб перевірити товщину фарби, тому що якщо машину били й красили, то товщина шару буде інша, за його словами й прилад це покаже). Він підтвердив, що всі ОК і я неї купив. Постановка на облік, ТО без проблем, усе в нормі.
Почалася, властиво, експлуатація. Відразу поміняв масла й ремені, все-таки машина стояла 3 роки десь. Далі без проблем, до перших холодів. Зима в той рік була холодна й у мороз за -20 у мене накрився бензонасос. Але не страшно, машина на гарантії, поміняли. Радувався я 2 тижня, тому що поломка повторилася. Знову на гарантийку, заміна, спокійно їздимо. Це всі, чим вона мене засмутила за 4,5 роки експлуатації (у змісті через що я не зміг на ній повернутися своїм ходом додому).
Сама експлуатація була до межі нудної. Машина косяків практично не підкидала. Накрився в першу ж зиму термостат (замінили по гарантії), але я це зв'язую з її довгим стоянням десь за кордоном (десь же вона стояла ці 3 роки). І на 5-ю зиму полетів кисневий датчик (ціна питання 550 рублів і півгодини роботи). Прототипом цієї машини (наскільки я знаю) був Опель Астра першого покоління, так що там всі по-німецькому грамотно зроблено (на багатьох деталях стояло навіть маркування GM), все удобно, багато чого можна робити самому.
Обслуговування раз в 10 ткм. Вартість ТЕ на фірмовому сервісі - від 2-х до 4-х тисяч рублів разом з матеріалами. Один раз робив велике ТЕ із заміною приводного ременя й колодок, устало порядку 8 тисяч.
Єдине, що засмучувало при їзді - велика витрата палива, у місті доходило до 13-14 літрів. По трасі, при швидкості 120-130 км/год - 7-8 літрів.
Неодноразово їздив на ній на південь, на трасі поводиться чудово, по шосе йде, як по рейках. Гальма тільки небагато ватяні, незважаючи на те, що скрізь дискові. АБС теж спрацьовує якось незрозуміло (таке враження, що живе своїм життям). Розганяв її максимально до 200 км/год (по спідометрі), вирішив спробувати скільки вона йти зможе по гарній трасі (від Ростова Великого до Ярославля є шматочок відмінної дороги, кілометрів 40 або 50 - просто автобан западногерманский).
Запас по потужності невеликої ще відчувався, все-таки 2 літри для такої легкої машинки - це річ.
Що ще хотілося відзначити - невисока антикорозійна стійкість кузова, після 3-їй зими початку підгнивати праві задні двері по низі й на кузові з'явилося багато іржавих коцок (коктейль Лужкова рулить!). Коцки виводилися поліруванням, чищенням і підфарбуванням спеціальним олівцем, що був у комплекті. Із дверима я момент проморгали, каюся. Так і продав неї із гнилими дверима. Говорять, до речі, що на Лачетти врахували ці проблеми з корозійною стійкістю кузова й там тепер всі ОК.
У сильні морози в машині небагато прохолодно, грубка працює на повну котушку, починають обмерзати скла, причому в ноги дме гаряче повітря, а в центральні й бічні дефлектори ледве теплий. Або замислювалася ця машина для теплих країн, або намудрили корейці щось із розподілом повітряних потоків. У помірні холоди - всі ОК.
Оскільки підходив (по моїх відчуттях) строк ремонту підвіски, було вирішено не вкладатися, а продати аVтомобиль. Продавав довго, місяця 3, причому за цей час з'явилося тільки 3(!) покупця, хоча объявы давав скрізь, у т.ч. і на цьому сайті. Чи то марка непрестижна, чи те народ не знав, що за звір такої. Адже цих машин дотепер дуже мало бігає.
Більше поширені Ланос і Эсперо. Не дуже давно випадково зустрів покупця (молодий хлопець, років 25) моєї машини. За його словами з аVтомобилем усе в порядку, пробіг більше 130 ткм, але він не ремонтував нічого. Т.е. так і їздить, як у мене машину купив. Причому, за його словами, він іноді на ній так отжигает, що трохи не здається.
От така вийшла історія.
Усім удачі!
|
