Статьи

Daewoo Matiz
Купувала машинку на початку квітня 2006го (випуск груд.2005) у салоні в кредит. Стаж водіння нульовий. Здавала іспити наприкінці березня, навчальні годинники наїжджала на "шістці". Жахливо бісив важке кермо, тому головним для мене була наявність ГУР. Ну й невисока ціна, звичайно. Коробка механічна, кондиціонера ні, тому що тоді не продавалася така модифікація з літровим мотором, а 0.8 здався мені все-таки малуватим. Колір сріблистий, щоб бруд не дуже сильно видно було.

До машини адаптувалася дуже швидко. Звичайно перший час треба був бути поосторожннє з кермом, оскільки дуже чутливий. І з педалями. Так само швидко знайшла собі пригоди на одне місце. Один за одним 2 ДТП на рівному місці, без другого учасника. І поїздки до страхового агента в Москву, на вічно завантажене Варшавське шосе, а потім у майстерню на Алтуфєвське.

До речі! При оформленні КАСКО обов'язково цікавтеся, куди треба буде їхати при страховому випадку і є чи договір страхової компанії з гарантійним сервісом. У мене от це в різних місцях. І довідалася я про це, як Ви догадуєтеся, тільки в момент ікс. Причому, вибір магазина й ґрунтувався на тім, що він практично на МКАД. Але от доля змусила швидко зануритися на завантажені московські вулиці. І в цьому теж є свій плюс. Зараз я при необхідності поїду в будь-яку столичну крапку.

При покупці менеджер мені все показав і сказав, захлопуючи капот: "Сюди заглядати не треба". Парубок, що був із мною, сильно зачудувався, оскільки сам мав машину вітчизняного виробника й не звик розслаблюватися. Проїздила до серпня без проблем. З'їздила не 1о ТЕ. Запитала майстра, чи витримає машинка пробіг по російських дорогах на відстань 4 тис км. Відповів - так повинна, якщо що, дзвоните. 1ого серпня зі стажем водіння 4 місяці, на парі із братом поїхала до батьків у Перм. Доїхали, тільки "траса" по Кіровскій обл. така - "килимове бомбометання" було. Кліренс авто явно до цього був не готовий. Без захисту картера там робити нема чого. Диски погнулися. Стійки, напевно, теж ушкодилися, але явного стукоту не було. (Брат освітив про можливі проблеми). Назад за кермом була одна, поруч подружка за штурмана. Вибрала більше довгу дорогу через Казань. Ночували в Чайковському (через 320 км), потім у Казані (ще 520 км), останню 1000км - 16 годин за кермом. Останній перегін був більше стомлюючий, але доїхали нормально. Середня швидкість руху була класичної, як у книжках пишуть, 92-100 км/година. По трасі на прямих ділянках розганяла до 140, але тільки за умови рівного покриття, інакше відразу машинку мотати починає. Оптимально 110-120. Оскільки в мене болить хребет, то спеціально купила маленьку подушечку, щоб підкладати під поперек. Якби цього не зробила могла б не доїхати.

Що ще. Відчула, як слабенький движок, на обгонах силоньок явно не вистачало. Якщо розігнатися, то нормально, а от швидко набрати швидкість і проскочити в "вікно", на жаль… Салон не дуже гучний, музика терпима. Вібрації немає. Малуватий багажник, але машина й не розрахована на далекі поїздки, а в місті якраз їздити. нажаль, що кондиціонера ні, жарковато буває.