Статьи

Daewoo Sens
От він, той самий щасливий день! Паперові справи влагоджені, всі потокові труднощі вирішені, навіть питання з вибором кольору вже втратили свою актуальність. Невже можна буде відчути довгоочікуване придбання цілком? У салоні дилера ще вчора стояв зовсім чужий транспортний засіб, а тепер це повністю, до дрібних винтиков і засувок, моя поезія в металі…

Ключі приємно відтягають кишеня, серце б'ється чекаючи чогось сладостного, хвилювання й радість на дві половинки розривають тіло від кінчиків вух до п'ят. І зовсім ще не віриться, що це саме я і є власник того новенького червоного Daewoo Sens.

Серед полдюжины машин під офісом знаходжу свою Daewoo'шку. От вона, звичайний обивательський седан, але все-таки своя й рідна. Форми інтер'єра вже давно звичні ока, без рубаних сокирою кутів і різких ліній. Все плавно й акуратно, завдяки цьому моментально виникає спокій і умиротворення. Якість фарбування на високому рівні, припасування кузовных деталей також питань не викликають.

Тепер уперед за кермо. Тихо клацає дверний замок, тягну ручку, двері легко піддається й от я вже усередині. Салон у дійсності набагато більше, ніж здається зовні. Гідні похвали й конструкція порогів, щоб забруднити про їх штани треба буде неабияк постаратися. Сидіння зручне, у міру тверде, регулювань тільки два - поздовжні положення й нахилу спинки, але і їх цілком вистачає для прийнятної посадки за кермом. На підлозі, ліворуч від водійського сидіння, перебувають кнопки дистанційного відкриття багажника й бака. Як говориться: дріб'язок, а приємно!

Настроювання сидіння й дзеркал зайняли зовсім небагато часу, їхні приводи зручні й логічні. Тепер наступний крок - приладова панель. І знову око радують плавні лінії, матеріал якісний і практично без вад, прилади й перемикачі на своїх місцях, все привычно й зрозуміло. Небагато розбудувало відсутність тахометра, але необхідність його для сімейного міського седана теж під сумнівом? Бардачок великий і функціональний, але при відкритті незручно падає передньому пасажирові на коліна.

Клавіші пощелкали, ручки покрутили й навіть сіли цілком зручно - пора в шлях! Повертаю ключ у замку запалювання на підлогу обороту, і машина немов оживає. Зайнялися контрольні лампи на приладовій дошці й, десь за заднім сидінням, почулося дзижчання бензонасоса бака. Повертаємо ключ далі, і двигун швидко відгукується й теж оживає. Ловлю себе на думці, що дотепер не захлопнув двері. Жаль, що її закриття вимагає ледве більше очікуваних зусиль, мабуть, позначається якість складання замків. І далі, зізнатися чесно, я був здивований. У салоні дуже тихо, за винятком приглушеного звуку працюючого двигуна й таких же приглушених звуків навколишньої життєдіяльності, коштує тиша.

Зворушуємося. Педалі в міру м'які й досить інформативні. Розчаровує дуже довгий хід важеля КПП і помітне зусилля при включенні передач. Якщо не брати до уваги широкі передні стійки, то претензії до оглядовості вперед відсутні, передній габарит легко читається, а от із заднім виникають проблеми. Багажник завищений, тому перший час із їздою й паркуванням заднім ходом виникають труднощі, але більші лопухи дзеркал сприяють гарній оглядовості. Кермо зручно лягає в руки, хоча відсутність гідропідсилювача змушує попотеть під час маневрів і паркувань у місцях з обмеженим простором, зате передумов підкачати м'яза рук предосить.

З водієм і одним пасажиром аVтомобильчик досить динамічно розганяє, як для свого 70-ти сильного 1,3 літрові двигуни. Радує й витрата палива, на трасі при крейсерській швидкості 90-100 км/год він не перевищує 5,5 літрів на 100 кілометрів пробігу, а в міському режимі - близько 9 усе тих же літрів. Маневреність теж на висоті й тільки низький передній бампер наполегливо просить удержатися від форсування бордюрів, у противному випадку відразу ж нагадує про себе противним скреготом…

Від першої поїздки залишилася маса приємних вражень, і навіть магнітола зі штатною акустикою тільки підкріпила мою радість. Але питання практичності теж є дуже актуальним, ніхто не скасовував поїздок на дачі й іноді на моря в повної бойовий авто екіпіруванню. Переміщаюся на заднє сидіння. Тут з комфортом розмістяться два чоловіки, але при необхідності три пасажири середньої комплектації не будуть почувати себе сильно защемленими в просторі. До речі, ременів безпеки позаду теж три. До істотних мінусів можна віднести відсутність воздуховодов грубки до ніг задніх пасажирів, і морозною зимою виникає необхідно доустатковувати машину комплектом валянок.

Багажник зовсім немаленький, запасне колесо заховане під його підлогу, а можливість розкласти спинку сидіння в пропорції 2:1 у прямому й переносному значенні розширюють питання вантажоперевезень. Процес завантаження/розвантаження спрощує невелика навантажувальна висота багажника. Загальну картину псує надто виступаючий задній бампер, наслідком чого при спілкуванні з багажним відділенням обов'язково будуть забруднені штани.

Кілька слів про серце цієї Daewoo'шки. Двигун обсягом 1,3 досить малопотужний, для активних драйверів бажаючих возити із собою жучкові, онученяті й ріпку на близькі до світлового швидкостях його 70 л.с. явно обмаль. Також не радує необхідність "нульового" ТЕ на 5000 км пробігу. Але з іншого боку, гарантія виробника вже становить 3 роки або 75 000 км пробігу, що дає надії думати, що машинка не розвалитися після першого старту з космодрому Байконур.

Якщо ж відкинути всю лірику й подивитися по параметрі ціна/якість, то сміло можна заявити: дана машинка принесе чимало користі й радості як починаючому молодому сім'янинові, так і пенсіонерові-дачникові, а от гарячим мачо необхідно пошукати щось більше швидкісне й виразне!